Аеропорти у Києві та поруч зі столицею врятували від вторгнення РФ за 18 годин – військовий

Аеродроми були стартовими майданчиками в планах ворога для захоплення Києва, пояснює генерал Кривонос. Це і аеропорти Гостомель, Київ-Жуляни, Бориспіль, аеродром у Василькові, та злітна смуга «Антонова» на Святошино.

«Це давало росіянам велику надію на захоплення української столиці. Бо якби вони змогли захопити ці аеродроми і реалізувати прийняття великогабаритних літаків на рівні ІЛ-76, то достатньо швидко могли б перекинути велику кількість і техніки, і особового складу прямо в нашу столицю. Для них це було завдання №1. Вони використовують досвід Червоної армії, як захоплювалась Чехо-Словаччина у 1968 році та Афганістан у 1969 році. В Україні намагалися, але вони не встигли», – розповів генерал.

Також New York Time’s у своїй аналітиці називає найбільш суттєвою перевагу саме повітряних сил Росії під час атаки на Київ наприкінці лютого.

«Російські плани вторгнення розраховували, що Моска здатна здолати сотні кілометрів території України. Та перемогти за лічені дні. Офіцерам наказали спакувати з собою парадну форму та медалі для військового параду, який мав незабаром пройти у Києві. Російські винищувачі  переважали українські за кількістю у співвідношенні 15 до 1 і були досконалішими. Росія мала тисячі балістичних ракет, які мали придушити сили ППО», –  цитує статтю New York Time’s журналіст Дмитро Тузов.

Досягненням ЗСУ у Гостомелі генерал називає службу українських солдатів-строковиків, які затримали висадку ворожого десанту, а у Василькові – роботу пілотів, які змогли підбити 2 ІЛ-76 з особовим складом та гелікоптери при підльоті до аеродрому. Аби не впустити ворога на аеропорт Жуляни, на злітну смугу летовища вилили мастильні матеріали.

Наказ про це давав генерал Сергій Кривонос.

«Максимально швидко ми злітно-посадкову смугу залили мастилом, що призвело аеропорт в стан непридатності до прийому великих літаків. І росіян цей аеропорт став абсолютно не цікавити. Бо зрозуміли, що жоден літак російської армії не зможе там сісти. Кожен водій знає, що таке під час швидкого руху не дай Бог на розі буде пляма мастила. Це знесе машину і буде велика аварія. Це саме з літаками. Ми зробили, а далі нарощували можливості щодо відбиття десанту за рахунок використання противником гелікоптерів», – згадує генерал.

Після таких дій ДБР України порушила проти Кривоноса справу за перевищення повноважень посадової особи, розбірки тривають, однак в той доленосний для Києва день такий крок мав вкрай важливе значення:

«Достатньо швидко приймаючи рішення і вже маючи досвіт в обороні України – в 2014 році у Краматорському аеродромі, який 47 днів ми обороняли – я знав, що треба робити».

Досягненням у відбитті ворога генерал називає готовність українців без примусу і зволікань боронити свою землю.

«Помилкою росіян було називати свої дії спецоперацією. Вони не очікували, що така велика кількість українців моментально протягом першої доби, не очікуючи повісток та викликів прибула до військових частин і швидко влилися в лави ЗСУ, Нацгвардії, ТРО. Величезна сила народна на противагу наступаючим росіянам була неочікуваною для росіян. Вони не очікували спротиву населення, та що влада наважиться дати зброю народу, як це було в першу та другу добу навали в лютому», – сказав Кривонос.

Нагадаємо, під час хвилі хибних мінувань всередині січня 2022 року провокатори повідомляли про аеропорти “Київ” і “Бориспіль”. Тоді як вже 21 лютого, сподіваючись надалі успішно працювати, директор “Борисполя” заявляв, що причин для масового скасування рейсів немає. А влітку, попри війну в Україні, непрацюючий на той момент “Бориспіль” потрапив у Топ-10 найкращих аеропортів Східної Європи.