Казах на службі українцям: волонтер вивіз сотні людей під час окупації Київщини “як родичів”

Перш ніж почати служити іншим, на виїзді з Бучі ворожа куля влучила в авто Костянтина.

«Мене врятували хлопці з розвідки. Прийшов до свідомості в госпіталі. Відкрив очі – а я не можу нічого взяти в руки, стати на ноги, бо в мене тремор, контузія. І тоді я чітко зрозумів, що Бог дав мені це життя, і зберіг, щоб я допомагав іншим», – ділиться чоловік.

За тижні евакуації Костянтин втратив 5 машин. 4 з них брав у друга з приватного таксопарку, які той віддав для порятунку українців. Під час зустрічей з росіянами на шляху до людей, які потребували порятунку, розказував легенду про родичів:

«Оці орки пересувалися на БМД, кажуть: «Ти кто?» – Я говорю: «Я казах». Дістаю документи. «Там залишається моя сім’я, треба евакуювати і ми виїдемо в Казахстан». – Пропустили. Приїхав в Ясногородку – бачу: жінка вагітна, 8-мий місяць вагітності, діточки. Кажу: «Документи викидаємо. Ви – моя сім’я. Говоримо тільки російською». Діточкам сказав, що поки не побачать свого батька, я тато».

Читайте також: Волонтер плаче, коли розповідає про зґвалтовану дівчинку, яка втекла від п’яних окупантів під Києвом

Так, під час виїзду з Ясногородки,  казах розповів росіянам на блокпосту легенду, що то в його дім прилетів снаряд, будинку немає, тому везе свою родину до Польщі, а звідти – летить в Казахстан. Окупанти випустили:

«Я боявся, що діти заговорять українською, і план провалиться. Бо діти ж не вміють обманювати. Але вдалося. Довіз цю сім’ю, передав батькові, у них народився хлопчик, назвали Костянтином, мене взяли за хресного», – ділиться історією Костянтин Гудаускас.

Каже, якщо до війни мав багато друзів в Україні, то тепер має багато родичів – це ті люди, яких вдалося врятувати:

«Я знав, що цей хлопчик має народитися у вільній країні», – ділиться волонтер.

Нагадаємо, «ВК» розповідав, що казахи відкрили у Києві юрту незламності, щоб підтримати українців. Також юнак казахського походження в період відключення світла записав звернення з Києва до своїх земляків: «Як багато новонароджених дітей без води, світла та тепла».