На Київщині стартував рибальський сезон – що потрібно знати

Про це повідомляє Київський рибоохоронний патруль.

Зазначається, що у цей період на водоймах загального користування дозволяється вилов риби з берега та човна вудками усіх видів, із загальною кількістю гачків не більше п’яти на рибалку та спінінгом з блешнею.

Добова норма вилову риби становить 3 кг (або трофей). Крім того, існують мінімально допустимі розміри риби, при яких її можна брати в улов: сом – 70 см, судак – 42 см, щука – 35 см, лящ – 32 см, короп – 25 см, лин – 20 см та інші.

Проте, застерігає рибінспекція, на період воєнного стану може бути заборонена навігація для маломірних (малих) суден, моторних суден, прогулянкових, вітрильних, спортивних, швидкісних суден, суден флоту рибної промисловості, водних мотоциклів і засобів розваг на воді.

Такі розпорядження видаються обласними військовими, міськими чи районними державними адміністраціями. Просимо уточнювати інформацію у вказаних державних органів, бути обачливими та обережними”, – пояснюють в рибпатрулі.

Заборона на вилов раків триває по 30 червня (включно). Після закінчення заборони раків можна добувати ручним збиранням, раколовкою-“хапкою” з діаметром не більше 70 см і вічком не більше 22 мм, волосінню з приманкою і рогаткою, “розщіпом” – не більше п’яти снастей на ловця. Норма – 30 шт. на особу.

Щодо підводного полювання, то воно дозволяється гарпунними рушницями (без застосування аквалангів) та при наявності посвідчення підводного мисливця.

Здійснення промислового вилову на водосховищах розпочинається з 25 червня.

Яке покарання передбачено за порушення

У рибпатрулі застерігають, що використання заборонених знарядь лову є грубим порушенням правил рибальства (ч. 4 ст. 85 КУпАП) та передбачає штраф до 680 грн, з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника та незаконно добутих водних біоресурсів чи без такої.

Залежно від заподіяних збитків (а саме нанесення істотної шкоди), може також наступити кримінальна відповідальність за ст. 249 ККУ (незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом). Дана стаття передбачає штраф від 17 000 до 85 000 грн або обмеження чи позбавлення волі на строк до трьох років, з конфіскацією знарядь і засобів промислу та всього добутого.

Крім штрафу, порушник також має сплатити збитки, нанесені рибному господарству за кожний незаконно виловлений хвіст, незалежно від розміру, відповідно до такс: сом – 5 117 грн, сазан (короп) – 3 706 грн, товстолоб – 3 638 грн, судак – 3 587 грн, білий амур – 3 553 грн, щука – 3 468 грн, лящ – 1 649 грн, лин – 1 598 грн, карась сріблястий – 1 581 грн, плітка (тарань), краснопірка, плоскирка – 1 564, рак – 3 332 грн.

Що необхідно пам’ятати

Відповідно до законодавства існує заборона на вилов водних біоресурсів протягом всього року:

• на Київському водосховищі (перед гирлом р. Тетерів)
• на Канівському водосховищі (на відстані 5 км вниз від греблі Київської ГЕС,
• в затоці “Річище” вниз, від греблі до гатки
• в затоці “Галерне” на всій акваторії.

Читайте також: Ловили сітками під час нересту: на Київщині браконьєри “почистили” водойми майже на пів мільйона гривень 

Нагадаємо, на Русанівському каналі жінка заплуталась в рибальських сітках та ледь не загинула.