Народного ополчення більше немає: у Києві перейменували 12 вулиць і утворили 4 нові назви

У Києві встановлено назви двом площам, скверу та вулиці.

Відповідне рішення ухвалила Київська міська рада на засіданні 4 листопада.

Так, у столиці перейменовано 12 вулиць та провулків, та встановлено назви 2 площам, скверу та вулиці.

Відповідні громадські обговорення щодо цих змін попередньо відбулись на єдиному вебпорталі територіальної громади Києва у спеціальній рубриці «Е-місто» «Громадське обговорення проектів нормативно-правових актів», де кожен користувач мав змогу ознайомитись із запропонованим проєктом рішення, висловити свої пропозиції, зауваження, оприлюднити власну редакцію проєкту.

Зокрема, перейменовано у Святошинському районі:

– вулицю Миколи Кузнєцова на вулицю Олеся Бабія (на честь українського письменника, поета і літературознавця);
– вулицю Костюка на вулицю Професора Ейхельмана (видатного науковця, громадського та політичного діяча, вченого-правознавця);
– вулицю Павленка на вулицю Христини Сушко (видатної діячки та військового медика, поручника Армії УНР, однієї з найвідоміших учасниць Визвольних змагань 1917-1921 років);
– провулок Павленка на провулок Мовчунівський (повернення історичної назви).

У Солом’янському районі:

– вулицю Народного ополчення на вулицю Святослава Хороброго (для вшанування пам’яті правителя Київської Русі з династії Рюриковичів, Великого князя Київського);
– вулицю Молодогвардійську на вулицю Володимира Сікевича (видатного військового і політичного діяча, генерала-хорунжого армії УНР, полковника генерального штабу та генерал-майора царської армії, посла УНР в Угорщині);
– вулицю Петра Заломова на вулицю Феофіла Яновського (видатного лікаря-терапевта, дійсного члена Всеукраїнської академії наук).
– вулицю Московську (в селищі Жуляни) на вулицю Григорія Гуляницького (видатного військового і політичного діяча, одного з чільних дипломатів Гетьманщини, шляхтича, учасника міжусобних воєн часів Руїни).

У Дарницькому районі:

– вулицю Малоземельну на вулицю Алімпія Галика (видатного київського живописця і гравера XVIII століття, ієромонаха Києво-Печерської лаври, керівника Лаврської іконописної майстерні).

У Шевченківському районі:

– вулицю Цулукідзе на вулицю Наталі Забіли (видатної письменниці і поетеси);
– провулок Невський на провулок Нивський (від назви місцевості, де він пролягає).

У Дніпровському районі:

– вулицю Курнатовського на вулицю Остафія Дашкевича (політичного та громадського діяча, талановитого військового організатора, ідеолога реєстрової козаччини, першого козацького гетьмана).

Крім того, в Києві з’явилися:

• площа Відрадна у Солом’янському районі (розташована на перетині просп. Відрадний та вул. Героїв Севастополя);
• сквер імені Василя Сліпака на честь Героя України, всесвітньо відомого українського співака, добровольця, що загинув на Донбасі у 2016 році, (розташований на розі Андріївського узвозу та вул. Боричів Тік у Подільському районі);
• вулиця Миколи Костомарова на честь видатного українського історика, поета та прозаїка (проїзд від вул. Професора Підвисоцького до ЖК «Новопечерські Липки» у Печерському районі);
• Кловська площа, розташована біля станції метро «Кловська» у Печерському районі.

Перед початком голосування заступник міського голови, секретар Київської міської ради Володимир Бондаренко звернувся до депутатів, наголосивши, що неприпустимо, що на сьомому році українсько-російської війни на території столиці України є ще вулиці, які несуть радянсько-російський наратив.

«Як жити вдові або матері героя, який загинув на Донбасі від рук російських найманців, колаборантів, на вулиці Московській у Києві. Водночас наскільки потрібна нам з вами вулиця Кузнєцова, який через теракти ліквідовував бійців УПА. Та який наратив несе вулиця Костюка, радянського партійного діяча. А також який наратив несе вулиця Павленка, який у 1930-1933-х роках був одним з організаторів колективізації, яка мала наслідком Голодомор. Необхідно перейменувати вулиці та інші об’єкти, адже ми з вами маємо увіковічнювати загиблих українських героїв, а не жорстоких катів», – зазначив Володимир Бондаренко.

Заступник міського голови додав, що до становлення української історії та Києва також не має жодного відношення грузинський революціонер Цулукідзе, який жодного разу в Києві не був, Заломов – радянський більшовик, який у 1905 році втік з Сибіру до Києва, Курнатовський, який жодного разу теж у Києві не був.

А депутатка Київради від “Європейської солідарності” Марина Порошенко заявила, що виготовлення табличок не буде тягарем для бюджету міста і політична сила готова зробити це за свій кошт:

Чи потрібно киянам змінювати документи через перейменування вулиць?

У Київраді нагадали, що у разі перейменування вулиці немає потреби змінювати адресу реєстрації у паспорті, це можна зробити лише за власним бажанням. Крім того, документи на право власності, авто та інші правовстановлюючі документи, у яких зазначена стара назва, лишаються чинними.

“Перейменування вулиці також жодним чином не впливає на реалізацію виборчого права. Внести зміни до правовстановлюючих документів можна під час чергового візиту до нотаріусу (наприклад, у разі продажу майна). У разі необхідності довідку про зміну назви вулиці можна отримати в Департаменті містобудування та архітектури КМДА“, – зазначили в Київраді.

Фото: Київрада