Письменниця Забужко обурюється тим, що сучасники «совєтизують» постать Катерини Білокур

Забужко наголошує, що Білокур творила всупереч репресивній політиці Радянського Союзу щодо селян.

Письменниця Оксана Забужко обурюється тим, як сучасники сприймають постать української художниці Катерини Білокур, яка жила і творила в Радянському Союзі. Відповідний допис Забужко виклала у Фейсбуці.

Забужко невдоволена тим, що люди не сприймають Білокур як жертву сталінського террору.

«Вчора був ДН Катерини Білокур – і, на мій подив, армія молодих пролетарів клавіатури пішла повторно совєтизувати її постать – знов пустивши в хід нафталінові шмарклі “ах, її не розуміла рідня, не пускали вчитись батьки” (саме так, і тільки так про неї можна було писати за СРСР: а, соррі, ще – що заміж не вийшла) – ніби в тому й полягала її найбільша трагедія» — зауважує письменниця.

Забужко наголошує, що Білокур була «безпашпортною рабинею із засудженого Сталіним на смерть українського села, де пережила всі три голодомори, – і при тому малювала те, що малювала».

«Другої постаті такого титанічного виміру в історії мистецтва 20-го ст. НЕМА. Зводити подвиг її життя до домашньої кайдашівщини, це не просто знецінення – це пряма співучасть у тій самій сталінській “операції прикриття”, якою й Пікассо були колись обдурили, “чорна куля” вам у карму» — пише вона.

Катерина Білокур (1900-1961 рр.) — українська художниця жанру наївного мистецтва, майстриня народного декоративного живопису. Народившись у селянській родині у селі Богданівка на Полтавщині та не маючи профільної освіти, Білокур стала відомою далеко за межами України завдяки своїй творчості. Через політику примусової колективізації білокур навіть не мала паспорта і все життя прожила в селі.

За чутками, у 1947 році художниці запропонували намалювати портрет Сталіна в обмін на краще життя, але Білокур відмовилася.

Фото: Фейсбук