РФ висувала позов проти Києва до ЄСПЛ для інформкампанії – уповноважена від України

Мета позову Росії проти України до Європейського суду з прав людини, де Москва звинувачувала українську сторону у загибелі мирних жителів у 2014 році, катастрофі MH17, обстрілі російських територій та дискримінації російськомовного населення, полягає не у захисті прав людини, а в інформаційній кампанії для внутрішньої аудиторії в РФ. Про це заявила Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок»).

«З іншого боку, він (позов – ред.) мав мету певним чином затягнути інший процес, який був в Європейському суді з прав людини. Я кажу про український позов– Україна та Нідерланди проти Російської Федерації у 2021 році. Вже була підготовка до усних слухань по прийнятності цієї справи. Це був важливий етап», – зазначила Сокоренко.

За її словами, згаданий позов був єдиний, який Росія висувала проти України в ЄСПЛ.

Напередодні стало відомо, що Європейський суд з прав людини відмовився розглядати позов Росії проти України. Суд зазначив, що російський уряд подав понад 2 тисячі наборів документів у квітні 2022 року на підтримку своїх претензій, але не відповів на запит суду щодо перекладів цих документів. Без відповіді лишився й лист з питанням, чи Москва хоче й надалі домагатися розгляду свого позову.

За днами ЄСПЛ, існує майже 8 500 особистих позовів від людей, які живуть у різних регіонах України, в тому числі в окупованому Криму, проти Росії, України або обох країн. Також на розгляді ЄСПЛ лишається чотири позови України проти Росії.

У липні 2021 року Росія звернулася до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) з міждержавною скаргою на Україну. Москва у цій скарзі покладала відповідальність на владу України «за загибель мирного населення», «придушення свободи слова», «блокування Північно-Кримського каналу як основного джерела прісної води для жителів Кримського півострова», «політику дискримінації російськомовного населення» тощо. Також Росія покладає відповідальність на Київ за збитий малайзійський Boeing MH17 на Донбасі.

У Офісі президента України натомість заявили, що в цієї скарги немає жодної юридичної перспективи.