Зеленський зустрівся з президентом Латвії і прем’єром Польщі, які прибули в Київ
Головне
Президент Володимир Зеленський провів зустріч із президентом Латвії Егілсом Левітсом і прем’єр-міністром Польщі Матеушем Моравецьким, які прибули з візитом до України.
Голова держави подякував партнерам за допомогу в розблокуванні макрофінансової допомоги, зокрема першої її частини в обсязі 5 мільярдів євро, а також за просування позиції України в ЄС, повідомила пресслужба Зеленського.
«Вони зробили амбітні кроки щодо допомоги Україні в питанні надання нам статусу кандидата в члени ЄС. Ми й далі працюватимемо на цьому рівні й робитимемо все, щоб ми зі свого боку виконали зобов’язання, а вони зі свого боку зробили все, щоб цього року ми відкрили робочий діалог про майбутній конкретний вступ України у Європейський союз», – сказав Зеленський.
За його словами, Україна сьогодні здобула підтримку Латвії та Польщі щодо санкційної політики стосовно Росії.
«Ми сьогодні обговорили важливий аспект щодо візових обмежень для туристів з РФ у «недружню», як вони кажуть, Європу. Мені здається, це абсолютно справедливе рішення. Ми сьогодні говорили про те, що маємо об’єднати коло таких країн, і воно має розширюватися, щоб Росія відчувала ціну за цю війну», – сказав голова держави.
Крім того, як йдеться в повідомленні, під час зустрічі були порушені «важливі енергетичні питання».
«Ми зацікавлені в тому, щоб Україна могла допомогти Польщі, і робимо все, щоб найближчим часом ми знайшли відповідь на майбутні енергетичні ризики», – заявив Зеленський.
Зі свого боку, Егілс Левітс зауважив, що Латвія і Польща – друзі України й завжди залишатимуться на боці українського народу, який зараз б’ється не тільки за свою свободу, а й за всю Європу і весь вільний світ.
Матеуш Моравецький, за повідомленням пресслужби президента, зазначив, що Польща разом з країнами Балтії «чи не найактивніше у Євросоюзі» спілкуються з Європейською комісією щодо фінансової підтримки України та продовження політики санкцій проти держави-агресора.
«Ці санкції посилюватимуться і з кожним місяцем будуть боліснішими для російської економіки», – наголосив він.
Прем’єр-міністр Польщі також відзначив просування українських Збройних сил на Харківщині.
«Я вірю, що Україна переможе. Що військова і фінансова допомога буде ефективною для остаточної перемоги», – цитує пресслужба українського президента слова Моравецького.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На середину липня Україна оцінювала втрати Росії у війні в більш ніж 38 тисяч особового складу. Кремль не озвучує дані щодо загиблих під час вторгнення, але визнає, що втрати «значні». Наприкінці червня президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були під російською окупацією.
Управління Верховного комісара ООН із прав людини станом на 15 серпня верифікувало 5514 випадків загибелі та 7698 випадків поранення цивільних в Україні внаслідок повномасштабної війни, розпочатої Росією 24 лютого 2022 року. В ООН наголошують, що реальні цифри – значно вищі.
Київ24 там де ти:
всі новини Києва тут →