У ЄС досягли компромісу щодо торгівлі з Україною: «баланс дуже делікатний»

Посли країн-членів Євросоюзу домовилися про подовження лібералізації торгівлі з Україною на умовах, що квоти й мита запроваджуватимуть з огляду на обсяги імпорту не лише у 2022 й 2023 роках, а і другому півріччі 2021-го. Це компромісна угода із, зокрема, Францією та Польщею, які вимагали включити до розрахунків увесь 2021 рік.

«Базовий період, що використовується для активації захисного механізму, буде продовжено до другого семестру 2021 року. Комісія також посилить деякі формулювання у своїй декларації… Це дуже делікатний баланс, якого держави-члени могли б досягти сьогодні в прекрасному дусі компромісу», – повідомив журналістам у Брюсселі на умовах анонімності чиновник, знайомий із перебігом дискусій.

Укладення угоди підтвердило бельгійське головування в Євросоюзі, відзначивши, що домовленість забезпечує «збалансований підхід між підтримкою України та захистом сільськогосподарських ринків ЄС».

5 червня 2024 року спливає термін дії заходів ЄС із лібералізації торгівлі для України в умовах війни з боку Росії, і країни-члени дискутували довкола їхнього подовження. Була попередня згода Ради ЄС і Європарламенту зробити це на умовах, що Єврокомісія швидко реагуватиме, якщо український імпорт спричинить значні викривлення на ринках країн Євросоюзу.

Передбачене також екстрене гальмування для особливо чутливих категорій сільськогосподарської продукції – мʼяса птиці, яєць, цукру, вівса, кукурудзи, крупи, меду. Базовим орієнтиром для цього заходу мали стати показники 2022 та 2023 років, однак 27 березня посли країн-членів вирішили додати й дані другого півріччя довоєнного 2021 року. Якщо імпорт цих продуктів перевищить середні обсяги за цей період, передбачається запровадження тарифів.

Польща та Франція, що згодом знайшли підтримку й інших країн ЄС, наполягали на необхідності враховувати й довоєнний 2021 рік, обчислюючи дозволені обсяги імпорту. Попередньо компромісу досягнуто на тому, що до уваги братиметься половина 2021 року. Ідею критикувала Україна, також Німеччина, Нідерланди, країни Балтії, наполягаючи, що слід залишити Києву доступними джерела для заробітку власного валютного виторгу.

Рішення ще має наново схвалити Європарламент, оскільки воно відрізняється від погодженого попередньо. Його остання пленарна сесія перед виборами, а відтак і оновленням складу законодавчого органу ЄС – у квітні.